Заснували Чубарівку 1779 року на лівому березі річки Гайчур колишні запорозькі козаки, відставні солдати і кріпаки-втікачі. Спочатку це поселення мало назву слобода Крута. Після приєднання Північної Таврії Катерина II подарувала 4650 десятин землі, в т.ч. і слободу Круту, прапорщику Федору Костянтинову. За ім'я власника її стали називати Федорівкою. У 1805 році тут проживало 108 чоловіків і 53 жінки. На незайнятих землях правого берега річки Гайчур осідали державні селяни з Полтавської, Харківської і Київської губерній, а також кріпаки-втікачі, які називали себе бурлаками. Тому заснована ними слобідка називалася Бурлацькою, згодом вона злилася із Федорівкою.

    В 50-х роках XIX ст. царський уряд віддав землі поблизу Федорівки німецьким колоністам, економії яких поступово розрослися і перетворилися на села - Ульянівку, Малу Родзянку. Сюди наймалися на роботу державні селяни Федорівки. Напередодні скасування кріпацтва у селі було 235 дворів. Проживало 2,3 тис. мешканців. На лівому березі річки Гайчур, серед безладно розкиданих убогих глиняних хат, виділялися кам'яні будинки поміщиків Костянтинова, Куща, Слоновської, Лагермарка. Нині Чубарівка (до 1925 року - Федорівка, до 1938 року -Власівка, до 1960 р. - знову Федорівка) - село, центр Чубарівської Сільської ради.

Географічне положення
    Територія села займає 1812,8 кв. км. Знаходиться у зоні степу, на Азовсько-Придніпровському підвищенні, на північному сході Запорізької області (додаток 1 ). Розташоване село по обидва береги річки Гайчур (додаток 8), за 36 км на північний схід від районного центру і за 12 км від залізничної ст. Магедове. Сільській раді підпорядковані населені пункти: Балочки, Бурлацьке, Золота Поляна. Красноселівка, Тернове, Хліборобне, Чкалово.

Демографічна ситуація
    Населення станом на 1.01.98 року складає: с. Чубарівка – всього 2079 чол., в т.ч. - 896, чоловіків 706, дітей – 477. Кількість подвір'їв - 865, довжина центральної вулиці - 2,8 км. На території проживають представники 20 національностей і народностей. Кількість населення постійно змінюється.
    Природний приріст від’ємний (додаток 2). На демографічну ситуацію вплинули такі фактори:
1.Різке збільшення безробіття після розпаду двох ВАТ (колишніх колгоспів);
2.Порівняно низький рівень розвитку інфраструктури села;
3.Виїзд у міста в пошуках роботи;
4.Низький рівень соціального забезпечення.